Поради батькам щодо безпечної роботи дітей в Інтернеті
Кількістькомп’ютерів, для яких встановлюється з’єднання з мережею Інтернет, зростає кожного дня. Водночас як серед корпоративних, так і серед домашніх користувачів де далі поширеніши міста є підключення до високо швидкісних каналів. Це означає, що все більше дітей отримують можливість працювати в Інтернеті, а отже, надзвичайно актуальною стає проблема безпеки наших дітей у Всесвітній мережі. Оскільки від самого початку мережа Інтернет розвивалася неконтрольовано, тепер у ній міститься величезний обсяг інформації, середякоїбагатонебезпечної. У зв’язку з цим, а також тому, що вік, в якому людина починає працювати з Інтернетом, стає дедалі молодшим, постає проблема захисту дітей.
А хто їм у цьому допоможе, як не їхні батьки?
- Батьки повинні знати:
Жорстоке поводження і шкідливий вплив на дітей і підлітків в Інтернеті включає:
- Виготовлення, розповсюдження і використання матеріалів, що зображують насилля, включаюч исексуальне.
- Чіпляння або «залицяння» в мережі, входження в довіру дитини з метою залученняїї у ситуацію, де їй може бути заподіяна шкода.
- Показ і пропаганда матеріалів, що можуть завдати психологічну, фізичну або іншу шкоду.
- Домагання, шантаж або залякування, включаючи переслідування.
- Як контролювати поведінку дітей в Інтернеті?
Здійснювати батьківський контроль поведінки дітей в Інтернеті можна за допомогою різного програмного забезпечення :
- WindowsVista ;
- KasperskyInternetSecurity.
Користуючись цим програмним забезпеченням, ви зможете :
- Відфільтрувати шкідливий вміст ;
- з’ясувати, які сайти насправді відвідує ваша дитина і що вона на них робить,
- установити часові рамки використання комп’ютера в цілому й Інтернету ;
- блокувати деякі небажанідії з боку ваших дітей тощо.
- Порадибатькам :
- Ще до придбанн якомп’ютера чи смартфона корисно обумовити з дитиною правила його використання — тривалість, цілі, засоби, обмеження.
- Спочатку комп’ютер бажано ставити в загальній кімнаті, користуватися ним тільки спільно, а дитину треба привчати обговорювати з батьками все, що відбувалося з нею у мережі, і самим ділитися з дітьми власними враженнями від віртуальних занурень. І батьки не повинні соромитися просити в них підказки чи допомоги!
- Наступні кроки :
- Потрібно попередити дитину, що будь-яка персональна інформація, яку вона залишить у мережі, може бути використа на проти неї — або просто з хуліганських міркувань, або в корисливих цілях. Тому повідомляти будь-кому своє справжнє прізвище, а тим більше адресу чи номер банківської картки абсолютно неприпустимо.
- З іншого боку, потрібно навчитися критично ставитися до будь-якої інформації, отриманої з мережі; знати, як можна перевірити її достовірність, як і для чого можна використати.
- Увага, батьки!
- Обмежувати віртуальні соціальні контакти дітей і з певного віку особливо складно, і заборонами тут справі не зарадиш.
- Розумніше заручитися обіцянкою, що навіть коли дитина захоче зустрітися з якимсь своїм віртуальним знайомим «вживу», то ця зустріч має відбуватися тільки в людному безпечному місці, щоб батьки про це знали, і з обов’язковими «контрольними дзвінками».
- Діт иповинні розуміти, що вони не залишаються з віртуальними проблемами сам на сам, щоїм є з ким ці проблеми обговорити, до кого звернутися по допомогу.
- Необхідно також пам’ятати, що дитина може виявитися не тільки жертвою віртуальних зловмисників, а й сама чинити проти правні дії.
- Мало хто в нашій країні думає про те, що, завантажуючи крадені антивірусні програми або ж залишаючи на різних сайтах зухвалі анонімні коментарі, ми самі демонструємо дитині віртуальні безкарність і вседозволеність, до яких у реальному житті вдаємося набагато рідше.
Як зберігати ментальне здоров’я та оптимізм під час війни
На даний час нам важко концентруватися на чомусь, крім новин і переживань за рідних, друзів і тих, хто сміливо бореться на фронті. Все це виснажує мозок — але ж цього тільки і чекає ворог. Тому не падаємо духом і зміцнюємо ментальне здоров’я!
У війни є своя психологія, і вона складається з інформаційно-психічних атак. За ці дні ми вже неодноразово пережили всі стани психіки. Відразу була ейфорія, підкріплена ненавистю до ворога і гордістю за перемоги ЗСУ. Ми могли не спати, не їсти, функціонувати на повну бойову готовність. Потім пішов спад: тривожність через постійні обстріли, страх і депресія. Потім — знову оптимізм і ейфорія.
Мозку складно працювати в такому стані. Допоможіть йому пережити виснаження.
- Спіть при будь-якій можливості. Навіть якщо для цього потрібно випити заспокійливе.
- Пийте воду. Зневоднений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніше за їжу;
- Робіть інформаційні паузи від читання новин;
- Вимкніть режим жалості по всьому матеріальному. Ворог на це розраховує, тому знищує наші інфраструктури. Саме постійна жалість за втраченим ще більше підживлює тривогу і вирубає наш мозок. Ми все відбудуємо!
- Включіться в план «що я зроблю після війни». Це допоможе вашому мозку працювати на ваш порятунок, а не на тихе самознищення;
- Рятуйтеся гумором. Це надійний щит для мозку, щоб трохи знизити гормон стресу — кортизол.
- Обійматеся. Говоріть близьким, як любите їх. Такі слова допомагають утримувати сили.
Ну і найголовніше — вірте в скору перемогу і уявляйте, яку красиву країну ми потім відбудуємо. Україна продовжує впевнено відбиватися, а росія психує і вже всіма ресурсами намагається вивести вас зі спокою і холодного розуму. Не піддаємося!
Пам’ятка для батьків
Рік війни…
Стадія «шоку» поступово проходить.
Ми всі уже знаємо, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги. У кожного з нас зібрана базова валізка/наплічник/сумка, яку ми беремо із собою переміщаючись в укриття.
Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце… Хтось створює таке місце вдома…Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне із основних завдань батьків.
1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною.
В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.
2. Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.
Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.
3. Діти потребують тактильності.
Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.
Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.
Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію. І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…
4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.
Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх – це нормально.
5. Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.
Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.
6. Спостерігайте за грою дитини.
Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.
7. Не втомлюйтеся повторювати дитині, що Ви поруч, що Ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.
Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку. Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме – нагадайте про неї. Якщо загубить – дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.
9. Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном. Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.
10. Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.
Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:
– можна рвати або зминати папір;
– гра в «паперові» сніжки;
– можна «боксувати» м’яку подушку;
– запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
– «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
– ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.
Пам‘ятайте: спершу киснева маска собі, потім – тим, хто поруч! 💙💛Все буде Україна!
Як зупинити булінг поради для батьків.
Правила «батьківського контролю» дитини щодо перебування дитини в соцмережах та Інтернеті
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із операційною системою Windows 10 можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»;
2) у категорії «Сім’я та інші користувачі» натисніть «Додати члена сім’ї»;
3) операційна система на вибір запропонує створити профіль для дитини або дорослого;
4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.
Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого належить контролювати.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android можна за такою послідовністю дій:
1) відкрийте програму «Play Маркет»;
2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть «Установки» – «Батьківський контроль».
3) увімкніть означену функцію.
4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код.
5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги. Забороніть завантаження і покупку контенту для дорослих».
Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його налаштували. При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши наведені вище інструкції.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch» можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть в меню «Налаштування» – «Основні» – «Обмеження».
2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження».
3) створіть пароль функції «Обмеження». Код-пароль обмежень необхідний для зміни налаштувань або відключення обмежень.
Крім того, на сайтах підтримки від виробників можна отримати додаткову інформацію щодо принципів роботи та точного налаштування функції «батьківського контролю».
Телефони гарячої лінії приймальні УГСПЛ (Українська Гельсінська спілка з прав людини): (044) 383 9519, 094 928 6519.
Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитин (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
16 111 (безкоштовно з мобільних).
6 правил для батьків «Безпека дітей в Інтернеті»
1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини. Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.
2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.
Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті. Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.
3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр. Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.
4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей. Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.
5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.В житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.
6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн. Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.
Тематика педагогічного всеобучу батьків на 2017-2018 навчальний рік
- Вікові та індивідуальні особливості 6-річних дітей.
- Як формується особистість молодшого школяра.
- Відповідальність батьків за виховання дітей.
- Роль сім’ї у фізичному розвитку молодшого школяра.
- Навчання молодшого школяра вдома потрібно вміти організувати.
- В.О.Сухомлинський про виховання дітей в сім’ї.
- Формування художніх смаків у дитини в сім’ї.
- Фізичне і психологічне здоров’я підлітка. Що йому загрожує?
- Роль сім’ї в заохочуванні підлітків до занять спортом.
- Педагогічна занедбаність підлітків. Які причини її виникнення?
- Як здійснювати правове виховання в сім’ї.
- В сім’ї росте дочка. В сім’ї росте син.
- Сім’я – джерело громадянськості та патріотизму.
- Бездоглядність підлітків та її наслідки.
- Як залучати підлітків до різних видів мистецтва.
- Сімейні стосунки в підлітковому віці.
- Майбутній сім’янин виховується в сім’ї.
- Анатомо-фізіологічні та індивідуальні особливості юнацького віку.
- Духовний світ старшокласника та його протиріччя.
- Методи виховання старшокласників у сім’ї.
Виховання характеру і морально-вольових якостей в юнацькому віці.
Пам’ятка для батьків
У спілкуванні зі своїми дітьми:
радійте Вашому синові, доньці;
розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном,
установіть чіткі та визначені вимоги до дитини;
у розмові з дитиною називайте Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими;
заохочуйте цікавість, пізнання та уяву Вашої дитини;
уникайте гіперопіки;
не вимагайте негайної покори;
не потурайте дитині;
не вимагайте того, що не відповідає віку дитини;
тільки разом у співпраці зі школою та громадськістю можна досягти бажаних результатів у вихованні й навчанні дітей;
постійно цікавтеся розвитком, навчанням і поведінкою дітей, для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтеся з класними керівниками та вчителями школи;
привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків;
сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах.
Кілька правил успішного батьківства
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.
- Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого від них очікуєте, замість того, чого не бажаєте. Та якщо Ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє бажання чітко.
- Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.
- Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться, що кожного разу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам’ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь.
- Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення.
- Прислуховуйтеся до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне – пам’ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дітей.
Пам’ятка батькам першокласників
- Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем.
- Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
- Не підганяйте, бо розрахувати час – це ваш обов’язок.
- Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевіряйте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитуйте, чи не передавав вчитель прохань чи розпоряджень батькам.
- Збираючи дитину до школи, побажайте їй лагідних слів, без зауважень.
- Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй можливість самостійно працювати. А якщо потрібна допомога, то без крику, спокійно з підтримкою вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «спробуймо міркувати разом», «згадай, як пояснював вчитель».
- Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
- Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною.
- Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розповість.
- Якщо Вас тривожить щось у поведінці дитини, не соромтесь звернутись до шкільного психолога.
- З перших днів навчання дитина повинна дотримуватись режиму дня.